Слово “мем” сьогодні знає і дошкільня і його бабця, воно впевнено увійшло в наше життя разом із соцмережами.

Сама концепція мема була запропонована і описана ще у далекому 1976 році професором Оксфордського університету Річардом Докінзом. Для назви терміну він підбирав слово з одного складу, яке звучить подібно до „ген“, скоротивши грецьке слово (грец. μίμημα мімема), що перекладається як «наслідування». Докінз, будучи біологом, розвиває ідею, що вся культурна інформація складається з мемів, так як біологічна інформація – з найменших одиниць (генів).

Знайомий нам сьогодні інтернет-мем – це зображення, текст, відео, будь-яка дотепна коротка інформація. Це такий собі сучасний народний фольклор, який з’являється раптово, у відповідь на якусь подію, і, чим вдаліший і актуальніший жарт, тим швидше він поширюється між людьми. Як правило, автор мема залишається невідомим.

Для створення мема потрібне поверхневе знання комп’ютерних програм і хороше почуття гумору, при чому друге тут набагато важливіше за перше. У військовий час меми просто заполонили наш інформаційний простір, швидкість їх поширення така висока, що вдалі меми практично моментально піднімають настрій в усіх куточках України!

У Київській підземці у фреймлайтах (до речі, РА “Галицькі контракти” теж їх виготовляють) розмістили цілу виставку популярних мемів про війну.

Ми теж не відстаємо від тенденцій, і придумали свій мем, як говориться, з життя, бо жіноча половина нашого дружнього колективу з тою війною не знає, коли ж ті вікна мити:)